МІККРОДОБРИВО РЕАКОМ–ХЕЛАТ БОРА 100

Мікродобриво Реаком Хелат Бора 150

 

Для підживлення сах. буряка, рапса, винограду та ін.

1-3 л/га згідно з інструкцією.

 

Мікроелементи є невіддільною частиною живлення рослин, без якої неможливо розвиток рослин і формування врожаю. Мікроелементи як живлення рослин не можна замінити жодними іншими речовинами. Кількість необхідних мікроелементів для організму рослини невелика, порівнюючи з кількістю необхідних макроелементів (азота, фосфору та калію), але навіть невеликий дефіцит цих речовин може викликати хвороби (хлорози), неможливість засвоєння основних елементів живлення й навіть загибель рослини. До головних біогенних мікроелементів, кількість яких у рослині досить велика, відносять — залізо, марганець, цинк, мідь і бор. Також істотно необхідним є молібден. Інші хімічні елементи, які є в ґрунті та рослинах у зовсім малих кількостях, відносять до ультрамікроелементів — це кобальт, нікель, ванадій, літій, йод та ін.

 

 

Застосування мікроудобрення «РЕАКОМ-ХЕЛАТ БОРА» сприяє:

• поліпшенню цвітіння й запилення;
• посиленню процесів плодоутворення;
• найкращому розвитку кореневої системи та листя;
• підвищенню стійкості до захворювань, спричинених дефіцитом бору;
• збільшення термінів зберігання врожаю;
• підвищенню цукристості в цукрових буряків і винограду.

Переваги:

• Легко та швидко засвоюється рослинами завдяки поліпшеному проникненню через поверхню листя;
• Максимальна ефективність проти хвороб, викликаних браком бору, наприклад, гнилі серцевини у цукрових буряків;
• Висока розчинність і зручність застосування завдяки рідкій формі;
• Немає фітоксичності для сільськогосподарських культур.

Норми витрати мікроприладів

Сільськогосподарська культура	Норма витрати	Робочий розчин	Терміни та цілі оброблення
Цукрова буряк	1-3 л/га	200-300 л/га	1. У фазі 4-6 листя. Для збільшення цукристості. 2. Перед змиканням листя в міжрядах. Для запобігання та боротьби з гнилім серцевиною.
Рапс (зимовий і яровий)	1-2 л/га	200-300 л/га	1. У фазі 4-5 листя. Для кращого розвитку коренів. 2. Перед початком цвітіння. Для збільшення кількості квіток, поліпшення запилення, рівномірності дозрівання.
Соняшник	1-2 л/га	200-300 л/га	1. У фазі 4-5 листя. Для поліпшення запилення та збільшення росту насіння.
Виноград	1-2 л/га	500-800 л/га	1. Перед початком цвітіння. Для поліпшення цвітіння. 2. Перед початком дозрівання ягід. Для запобігання хворобам, викликаним дефіцитом бору, посилення відтоку вуглеводів із листя.
Овочеві культури	0,8-1 л/га	300-400 л/га	Починаючи з фази 3-4 справжнього листя з інтервалом не менш ніж 14-20 днів. Для поліпшення цвітіння й опилення, посилення плодоутворення.
Плодові дерева	1-2 л/га	500-800 л/га	1. Перед цвітінням. Для поліпшення цвітіння й запилення. 2. Через 10-14 днів після цвітіння. Для посилення плодоутворення. 3. Осінню, перед опаданням листя.
Інші культури	0,8-1 л/га	200-400 л/га	У разі браку бору з інтервалом не менш ніж 10-14 днів.

  ПРИВАГИ БОРА ДЛЯ РОЗТЕВ

Є багато хвороб, пов'язаних із недоліком бору: гниль серцевини цукрових буряків, чорна плямистість цукрових буряків, побуріння серцевини брюки та кольорової капусти, засихання верхівки льону, жовтизна верхівки люцерни, бура плямистість абрикосів, оброблення яблук. Треба зазначити, що під час внесення бору спостерігається профілактика захворювань і навіть одужання рослин. У рослинах до 90% бору пов'язано з клітинною стінкою.

Бор покращує водний режим рослин, сприяє збільшенню вмісту пов'язаної води (наприклад, у зернових під час посушливих сезонів кількість порожніх колосок зменшується з 50 до 10-15%). Є дані, що бор покращує переміщення паросткових речовин і аскорбінової кислоти з листя до органів плодоносіння, що вказує на важливу роль бору в процесах формування репродуктивних органів: збільшення кількості квіток і поліпшення їх опилення і плодоносіння. Найбільше бора міститься в пилку. Він бере участь у кисневому харчуванні тканин і пересуванні вуглеводів із пластинки аркуша в інші частини рослини.

У разі дефіциту бору в рослині проявляються такі симптоми: швидке згасання активності меристематичних зон, ушкодження клітинних стінок, деструкція частини клітин і формування великих міжклітинників, порушення синтезу лігніну та накопичення розчинних фенольних з'єднань.